Я прочувствовал разницу между духом религиозным и духом веры... Наложение тесла на провиденческий камень и одурачивание бедного человека - это дух религиозный! Такова (к примеру) суть крестного хода православия как процессии буддистов, прошедших вокруг нашего дома. Они шли медленно-медленно, как будто в штаны наложили. Это был один малюсенький шажок в один туго натянутый презервативом момент. Воистину, это было и уродливо, и страшно, но не ужасно, а скорее смешно неким дурным, истеричным смехом.
А дух веры не так! Дух веры пишет роман про наивных, блуждающих десятилетних детей, а в конце одна-единственная фраза в упоминание Бога: "У меня никогда не было таких верных друзей, которые были у меня в десять лет! В детстве Сам Дух поёт Истиной... Не так ли, Господь?"
А. Грин "Корабли в Лиссе"
... душа укладывается в непоколебимую форму. Ее требования наивны и поэтичны: цельность, законченность, обаяние привычного, где так ясно и удобно живется грёзам, свободным от придирок момента.
...
...
Палуба, не прошло десяти минут, покрылась топотом и силуэтами теней, бегущих от штаговых
фонарей. Судно просыпалось впотьмах, хлопая парусами;
Южный Крест там сияет вдали.
С первым ветром проснется компАс.
Бог, храня
Корабли,
Да помилует нас!
Южный Крест там сияет вдали...", и, после смутного эха, в захлопнувшуюся от качки дверь: "...Да помилует нас!" Три слова эти зазвучали в ушах лоцмана как-то лучше и явственнее...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
